Пусть будут лишь мирные и радостные Дни Земли для нашего прекрасного космического корабля — планеты Земля, летящей и вращающейся посреди холодного космоса со своим столь уязвимым грузом жизни…
( ©Генеральный секретарь ООН У Тан, 21 марта 1971 года. )

Подробнее о Дне Земли Вы можете прочитать на вики.

В этот день участники акции снимают со своих сайтов CSS, демонстрируя посетителям сайт без оформления с помощью каскадных таблиц стилей.

Для того чтобы присоединиться к этой акции необходимо всего лишь зарегистрироваться на странице naked.dustindiaz.com (Форма находиться в самом низу) и отключить ЦСС на своем сайте.

Программист — профессия или увлечение человека, занимающегося разработкой программного обеспечения для программируемых устройств, которые, как правило, содержат один и более CPU. Примером таких устройств являются настольный ПК, сотовый телефон, смартфон, коммуникатор, игровая приставка, сервер, суперкомпьютер, микроконтроллер, промышленный и одноразовый компьютер...

Всех, кто подходит под вышеприведенное определение, всех Вас: Программисты-постановщики, Веб-разработчики, Программисты .NET, Delphi программисты, Программисты C++, Программисты 1С, Java программисты, Программисты баз данных, Программисты микроконтроллеров, Программисты-тестировщики

поздравляю Вас C ДНЕМ ПРОГРАММИСТА

удачной вам отладки господа!

Розглянемо роботу ЛП для розрізання гнутого профілю, яка застосовується в агрегатах безперервного профілювання. Летуча пила має у своєму складі декілька виконавчих механізмів, серед яких важливе місце займає несучий орган. На ньому розташовані інші механізми, що безпосередньо виконують операції порізу.

Дана робота присвячена розробці математичної моделі системи управління НО ЛП, за допомогою якої досліджуються показаний) і механізм зчеплення (МС) із приводом Приводи МП та МС зазвичай пневматичні або гідравлічні. Обертання різального інструменту виконується механізмом обертання (МВ) із приводом М (електродвигун). Зворотно-поступальний рух НО забезпечується електроприводом через редуктор та шестерінчасто-рійкову передачу.

Розглянемо робочий цикл летучої пили. Летуча пила (ЛП) працює в циклічному режимі. Робочий цикл складається з п’яти етапів. Приведемо опис цих етапів:

1. Початок циклу, перехід НО з вихідного в початковий стан, підготовка до запуску НО.
2. Формування цілевказування, очікування команди на запуск НО.
3. Запуск НО, відпрацьовування приводом НО цілевказування на переслідування перетину різання й синхронізацію НО з перетином різання на профілі.
4. Продовження руху НО в напрямку переміщення перетину різання, виконання різання. Під час даного етапу НО рухається синхронно з перетином різання. Виконавчі механізми, розміщені на НО, виконують необхідні технологічні операції по розрізанню профілю.
5. Установка НО у вихідне положення, перехід ЛП у вихідний стан.

Моменти вмикання-вимикання привода МВ пильного диска визначаються за різними чинниками. Важливо лише, щоб до початку його подачі й до відводу у вихідне положення він обертався.

З метою дослідження процесів управління електроприводу НО ЛП за допомогою підсистеми Simulink пакета Matlab створена відповідна математична модель. Вона містить у своєму складі підсистеми. Модель електроприводу несучого органу летучої пили. Підсистема контролеру, що моделює систему керування електроприводом НО ЛП. Підсистема, що моделює пружний зв’язок між ЛП та оброблюваним виробом. Також модель містить систему, що моделює привод ОІ і лічильника витрат енергії.

Підсистема електроприводу НО ЛП. Дана підсистема містить модель електроприводу НО ЛП , що побудований на базі двигуна постійного струму та тиристорного перетворювача. Вхідними параметрами для даної моделі є завдання швидкості, току та сигнал, що вказує за датчику інтенсивності (ЗІ) по якому параметру проводити керування приводом (за швидкістю чи моментом). Значення вище описаних параметрів розраховуються в підсистемі контролера. Момент (одається до входу моделі електроприводу з виходу підсистеми пружного зв’язку. Дана модель містить підсистему контуру регулювання току.

При побудові системи керування електроприводом НО ЛП використано задатчик інтенсивності другого порядку. Саме цей спосіб дозволяє позбавитися спотворення вхідного сигналу завдання току та можливості втрати керованості по моменту при переключенні між режимами завдання скорості та моменту.

З результатів моделювання можна зробити висновок, що в режимі керування швидкістю вказана різниця дорівнює нулю, тобто сигнали до та після ЗІм співпадають і система регулювання швидкості залишається лінійною. Це відбувається завдяки тому, що система відпрацьовує завдання швидкості, сформоване ЗІ другого порядку. Таким чином в завданні вже обмежена друга похідна швидкості і, відповідно, сигнал з регулятора швидкості проходить через ЗІм без зміни. При переключенні на режим регулювання моменту завдання моменту стрибком змінюється, і тому ЗІм вступає в дію і обмежує швидкість його зміни до заданої величини ривка.

Модель побудована з урахуванням тертя. Для цього блок, що моделює механічну частино електроприводу охоплено зворотнім зв’язком із блоком «Coulomb and Viscous Friction». Даний блок моделює ефект сухого та в’язкого тертя та реалізує нелінійну характеристику.

Підсистема контролеру НО ЛП. В підсистемі контролеру розраховується завдання швидкості, моменту, сигнал переключення керування по наведеним вище сигналам та поточне положення несучого органу ЛП.

До системи входить блок управління StateFlow. Вона складається з трьох основних блоків, що визначають стани, у яких знаходиться система:

• NO – діаграма, що реалізує послідовність етапів робочого циклу НО ЛП;
• OI – діаграма послідовності станів ОІ;
• IM_MS_MP – діаграма роботи виконавчих механізмів, що розташовані на НО.

Блок перемикання режимів роботи електроприводу несучого органу летучої пили побудований на базі логічних елементів та перемикачів. Вихідні значення даного блоку: завдання по току (моменту) та параметр що вказує на поточний режим роботи приводу НО ЛП.

Підсистеми зв’язку приводів НО та ОІ. Вона моделює процеси зв’язку, що проходять між несучим органом та оброблюваним виробом на четвертому етапі робочого циклу. Вхідними параметрами даного блоку є швидкість оброблюваного виробу, швидкість несучого органу ЛП та сигнал, що приймає значення «1» на 4 етапі робочого циклу ЛП. Вихідний параметр – пружній момент зв’язку між приводом НО ЛП та приводом ОІ.

Підсистема приводу ОІ реалізує фізичні процеси, що протікають в електроприводі ОІ та систему керування приводом ОІ. Вхідними параметрами даного блоку є швидкість оброблюваного виробу та пружній момент зв’язку між НО ЛП та ОІ, вихідний параметр швидкість обертання валу двигуна приводу ОІ.

Результати моделювання. Отримана за допомогою побудованої моделі циклограма декількох робочих циклів летучої пили. З неї можна зробити висновок, що побудована нами модель достатньо повно відображує процеси зв’язані з ЛП протягом всіх етапів робочого циклу летучої пили. Також ми маємо можливість моделювати послідовність робочих циклів ЛП.

З графіків швидкостей руху несучого органу та оброблюваного виробу на четвертому етапі робочого циклу летучої пили можна зробити висновок, що дана модель дає можливість аналізувати вплив моменту зв’язку між несучим органом ЛП та ОІ на процеси, пов’язані з ЛП протягом четвертого етапу робочого циклу летучої пили. А також ми маємо можливість передбачити пошкодження оброблюваного виробу та вихід з ладу виконавчих механізмів летучої пили.

Таким чином, модель достатньо повно відображує процеси зв’язані з ЛП протягом всіх етапів робочого циклу летучої пили.